МЯУ-МЯУ кристаллы Кирс

Я ей дуже вдячний, пристрастилась до шматочків льоду

То була така собі звичайна сонячна денценька, коли я вирішив зробити собі хардкорну закладку в житті. А все почалося з думки, як би мені купити мефедрон. Наскільки може бути важка штука – знайти наркоділлера в місті. Але знаючи таке жаргонне слово, як шуга, я вже був готовий включити свої детективні навички. Мої гопницькі знання виявилися по-справжньому крутими, коли я розповідав про свої наміри своєму другу-гопніку Коляну.

Колян, брат, маю для тебе зарубку! Мені потрібен мефедрон, але не знаю, де взяти. Можливо, ти вкурсі?

Коліна очі світнули, і він мені відповів з радісним сміхом: "Братець, вирібайся! Є у нас у туалеті один такий хлопець, він в сусідній школі регулярно чпокнуваєся, може нам допоможе". Його слова мене потішили і збудили в моментальний ентузіазм.

Наступного дня, збираючись на уроки, я не міг стримати посмішки на обличчі. По прогулці в школі ніхто і не підозрював, що в мене в кишені прихована закладка, гарно замотана у папір. Весь день я не міг утриматися від думок про мою зустріч з геніальним наркоділлером.

Після останнього уроку, я зібрався з силами, направившись до туалету. Вже близько дверей я почув такий глухий шукачий голос: "Хто тут? Що ти тут робиш?".

Прихопив закладку і ховаючись за дверима кабінки, я відповів із ледь чутним хи-хи: "Та ну, нічого, шановний пане вчителю! Я тут нічого такого не роблю, просто шукаю туалетний папір, а вже повернусь до класу".

Але вчителю це не сподобалося, і він закричав, що він викличе директора. Я тепер розумію, що у мене була справжня смуга нещастя.

У директора була така гострозуба врода, природжена для порошку, і я відразу зрозумів, що моє Hardcore-життя в школі завершилось. Через кілька хвилин розмови з директором, мені було оголошено, що я вилучений, вигнаний з закладу освіти, через мої "занадто активні пошуки туалетного паперу".

Поки я виходив зі школи, мій гопніцький дух не дозволяв мені відчути сором або болісні почуття. Замість цього, я зітхнув з полегшенням, зберігаючи свою закладку у кишені. Ніхто не міг осягнути мою нову свободу і гарячий порошок, який чекав на мене.

Вранці наступного дня я знову зустрівся з Коляном, щоб знову розповісти йому свої новини. "Брат, вони вигнали мене зі школи, але не на довго! Мій внутрішній злодій уже планує нову чергову закладку, і тепер ми матимемо більше часу на серйозні Хардкорні тусовки!"

"Братець, ти неймовірний! І взагалі, я почував, що щось не так зі школою, нудило, аж ледве закінчив школу", - відповів мені Колян, теж випускник із золотим срібним медалем по людяності.

У нас був план. Все моє зріле життя виховане на закладках і хардкорному житті. І ми не збиралися зупинятися. Ми продовжували сміятися, проводити ночі в екстазі і цілодобових Хардкорні тусовочки. Ми були найкрутіші гопники в нашому місті, які не боялися Ацетаминофену, порошків або лікуватися хи-хи.

І наше найбільше задоволення полягало в тому, що ми могли побачити, як суспільство розуміє, що ми не просто гопники, а ми - херої нової епохи. Ми були нашими власними закладками, планували і виконували свої власні Hardcore-випробування, і ніхто не міг нас зупинити.

Ця моя історія - це крик душі, сповнений відчуттів і надії. Ми всі маємо свої закладки і відчуття шуги, але саме від нас залежить, як ми вміємо налаштуватися на життя і використовувати ці емоції для створення справжніх шедеврів. Як для мене, мої дні у школі - це закінчений етап, і тепер я готовий до нових пригод, нових тусовок і нових закладок у моєму житті. Хардкорні гопніки - завжди готові до випробувань і вигідних угод, які вимагають від нас неконвенційного мислення і впевненості у власних силах. Та нехай життя буде таким же хардкорним, як і ми самі!

Мой дорогой друг, меня обуяло желание рассказать тебе историю, которая разыгралась вокруг меня несколько недель назад. Будь готов, ведь рассказывает тебе самый ширной наркоман-комик!

Как-то раз, решил я заняться небольшим экспериментом. Давно мечтал почувствовать вкус настоящего адского приключения и попробовать то, что до этого было только слухами и легендами среди наркоманской тусовки - мефедрон. Но где взять закладки, стало большой задачей. Все свои друзья пользуются амфиком, а по моим запросам на предмет мефедрона, я получал только паль. Не, такой вариант не подходил для меня, я не хотел обделаться подделкой.

И вот однажды, случайно зайдя в магазинчик, я встретил одного старого знакомого. Мы стали болтать о всем на свете, и в какой-то момент, он издалека спросил меня, не хочу ли я попробовать что-то новенькое. Понимаешь, ему попалось кое-что особенное - мефедрон. Этот шлакер просто предложил мне купить одну закладку и попробовать, а в случае удачи можно было бы договориться о постоянных поставках.

Я решил рискнуть. Может, это и был глупый поступок, но что поделаешь, я молод и безрассуден. Мы договорились встретиться через пару дней в парке, чтобы заключить сделку.

Жизнь наркомана-комика – вечная игра в подполье.

Торговец оказался надежным, и теперь у меня в руках была самая настоящая закладка. Я уже представлял себе, как буду ее взрывать и наслаждаться этим безумием в школе, на уроках. Но страхи тоже меня охватывали, а что если копы подслушали нашу сделку и вот-вот нагрянут?

Но меня это море адреналина только пугало еще больше. Я решился и взял эту дьявольскую закладку в школу. Представляешь, как весело было сидеть в классе нахалтуренным двуглавым орлом вместо увядающей школьной системы. Я уже мечтал, как буду харкать шутки насчет моих агрящихся одноклассников.

Уже почти забыл весь этот нервотрепки, когда наступил долгожданный день. Я ловко заложил закладку в свой карман и проник на территорию школы, будто несся через трубку нереального адреналина. Чувствовал себя настоящим наркоманским байкером.

Начался первый урок, и я уже не мог сдерживаться. Целый класс предстал передо мной в замедленном эфире, и я, будто выжигая слова на воздухе, начал свою импровизированную стендап-программу. Я рассказывал шутки, которые казались мне очень смешными, но остальные просто смотрели на меня сквозь призму своего недоумения.

Да, быть ширным наркоманом-комиком – нелегкая дорога.

Учитель агрился больше всех. Он орал, кричал, что я не умею уважать своих товарищей по парте. Видать, кто-то из одноклассников проболтался. Но я смеялся только громче, когда он метался по классу.

Конечно, все не могло закончиться хорошо. Копы быстро прилетели на зов агра. Я был пойман с поличным и отправлен в школьный кабинет директора. Там меня уже ждали не только копы, но и моя мама. Она аж бледнела от возмущения и готовилась выругать меня на тройку языков.

Но я был настолько обдолбанным, что мне было безразлично. Видимо, я все-таки перестарался с дозой. Я сидел там и смеялся, когда меня упаковывали в машину и ехали в отделение полиции.

Теперь вся школа познала, что значит быть наркоманом-комиком. И, несмотря на все неприятности, я не сожалею. Я попробовал, я пошутил, и даже если это стало причиной моих неприятностей, я провел один из самых безумных дней в своей жизни.

Важно помнить! Наркотики – это серьезное и опасное явление. Всегда стоит оставаться в безопасности и обращаться к специалистам для получения помощи.